Ситуація в АРК
За інформацією силових структур України Російська Федерація продовжує нарощування військової присутності в АР Крим, зокрема, відмічається активність військової авіації ЗС РФ на кордоні з Україною у напрямку Сумської та Чернігівської областей.
11 березня ц.р. російськими військовими у камуфльованій та чорній уніформі без розпізнавальних знаків та козаками (група озброєних осіб до 40 чол.) захоплено відділ прикордонної служби «Євпаторія», зокрема, військовослужбовцями РФ фізично витіснено з території пункту пропуску «Крим» Сімферопольського загону персонал Держприкордонслужби України.
Цього ж дня, до Сімферопольського філіалу Концерну «ВІЙСЬКТОРСЕРВІС» Кримського управління військової торгівлі Департаменту економічної діяльності Міністерства Оборони України прибуло близько 15 козаків, з вимогою видати їм усю документацію філіалу та перейти на бік Кримської влади.
Також за оперативною інформацією у місцевого населення АР Крим, зокрема у смт. Перевальне та сіл навколо нього йде викрадення паспортів, під виглядом перевірки невідомі особи групами 3-5 осіб викрадають у громадян документи.
***
За повідомленням СБУ, нею було попереджено у Донецькій області диверсію проти українських громадян. Зокрема, було затримано 37-річного громадянина Російської Федерації, який займався створенням озброєної диверсійно-підривної групи для дестабілізації ситуації в Україні.
***
12 березня ц.р співробітники УСБ України в Херсонській області виявили та затримали розвідгрупу Збройних сил РФ, яка проникла на територію Херсонської області з АР Крим поза пунктами контролю.
Метою цієї розвідгрупи було вивчення оперативної обстановки, отримання даних про передислокацію та ступінь готовності підрозділів Збройних сил України на території Херсонської області.
Ватажком групи є громадянин Російської Федерації, офіцер військової розвідки ЗС РФ, 1981 р.н., уродженець Рязанської області.
Затриманий незаконно використовував паспорт громадянина України.
Служба безпеки України розслідує цей факт у встановленому законодавством України порядку та поінформувала МЗС України відповідно до українсько-російської Консульської конвенції.
***
Дії Російської Федерації
Дії ЗС РФ у Криму визначаються переміщенням груп громадян РФ на материкову частину України до мм. Одеса, Херсон, Миколаїв, Запоріжжя, Дніпропетровськ та Донецьк для подальшої участі в акціях протесту проти діючої влади; відмічається активізація діяльності проросійських політичних сил та екстремістських організацій у південно-східних областях України; продовження пересувань підрозділів ЗС та ЧФ РФ по території АРК, нарощування кількості важкої бронетехніки на західній та північній частині півострова; продовжується зведення фортифікаційних споруд та облаштування блокпостів на в’їзді до АРК.
За повідомленнями Державної прикордонної служби, на виїзді з Криму зростає число біженців, здебільшого представників кримських татар. Згідно із даними, отриманими з контрольних постів, за минулу добу з Криму прослідувало 265 осіб.
Мають місце випадки викрадень проукраїнських активістів та представників ЗМІ у Криму силами контрольованих російською стороною бандитських угрупувань.
***
11 березня ц.р. поблизу м.Армянськ (АР Крим) озброєними особами у військовій формі без опізнавальних знаків було затримано двох італійських журналістів під час виконання ними своїх службових обов’язків.
Зазначені військові особи відібрали від журналістів техніку та телерадіообладнання та відпустили зазначивши, що повернуть вилучене обладнання для продовження журналістами своєї діяльності тільки після надання спеціального дозволу та акредитації з боку Сімферополя.
Огляд подій навколо Автономної Республіки Крим
- 11 березня парламент АРК ухвалив декларацію про незалежність АРК та Севастополя, яка передбачає входження Криму та Севастополя до складу Росії. Це рішення було одразу визнане як «правомірне» з боку МЗС РФ, яке оприлюднило з цього приводу офіційну заяву.
- Міністерство закордонних справ України вчора висловило рішучий протест з приводу заяви МЗС Російської Федерації про визнання правомірною декларації про незалежність АРК та категорично засудило пряме втручання Російської Федерації у внутрішні справи нашої держави.
- Дії російської сторони прямо суперечать фундаментальним принципам міжнародного права. Російська сторона посилається на консультативний висновок Міжнародного суду ООН щодо одностороннього проголошення декларації про незалежність Косово. Проте Російська Федерація до цього часу не визнала незалежності Косово.
Більше того, у Письмовій Заяві у справі стосовно Косово, офіційно поданій Російською Федерацією до Міжнародного суду ООН в квітні 2009 року, зазначається, що «право на самовизначення не може тлумачитися як таке, що санкціонує або заохочує будь-які дії, які б вели до розчленування або до часткового чи повного порушення територіальної цілісності або політичної єдності суверенних та незалежних держав».
Крім того, у своєму виступі на засіданні Ради Безпеки ООН 18 лютого 2008 року щодо декларації про незалежність Косово, делегація Російської Федерації заявила, що декларація парламенту Косово від 17 лютого є «брутальним порушенням норм і принципів міжнародного права – передусім, Статуту ООН, що руйнує основи системи міжнародних відносин. Цей нелегальний акт є відкритим порушенням суверенітету Сербії…».
Отже, знаючи цю позицію, нас дивують намагання російської сторони застосувати принцип, нею засуджений, стосовно України. Це означає, що посилання на рішення Міжнародного суду ООН є класичним прикладом подвійних стандартів з боку РФ.
І це вже, до речі, певна тенденція в політиці РФ: оскільки так само Росія активно апелює до угоди про врегулювання ситуації в Україні від 21 лютого ц.р., яку сама ж не підтримала, незважаючи на те, що офіційний представник РФ брав участь у переговорах.
Хочу ще раз офіційно наголосити:
- Рішення парламенту Криму – антиконституційне та незаконне, порушує положення міжнародних документів, включно із заявою Голови Ради Безпеки ООН від 20 липня 1993 року, яка була одностайно підтримана всіма членами РБ ООН, включно з Російською Федерацією.
- Оскільки рішення Верховної Ради АР Крим про проведення референдуму є нелегітимним, Україна не розглядає можливість запрошення міжнародних спостерігачів для спостереження за його перебігом.
- Посилання самопроголошеної кримської влади, за підтримки Росії, на заяву в.о. Міністра закордонних справ України А.Дещиці щодо начебто доцільності присутності міжнародних спостерігачів на загальнокримському референдумі є довільним трактуванням слів Міністра.
Міністр насправді наполягав і наполягає на присутності міжнародних моніторингових місій в АР Крим для оцінки ситуації на місці, безвідносно до запланованого т.зв. референдуму. Проте чомусь досі міжнародні місії, зокрема, від ОБСЄ не можуть потрапити на територію АР Крим, через зухвале перешкоджання їх в’їзду силами російських агресорів в порушення усіх міжнародних зобов’язань.
- Українська сторона виходить з необхідності започаткування діяльності моніторингової місії ОБСЄ в АР Крим для відслідковування розвитку ситуації на півострові і звертається до РФ з проханням не блокувати відповідное рішення в рамках ОБСЄ.
- Дотеперішні твердження РФ щодо участі спостерігачів від ОБСЄ на референдумі не відповідають дійсності:
- Видається цинічним, що в порушення усіх норм запрошення спостерігачам відвідати територію суверенної України було передане офіційним представником Російської Федерації при ОБСЄ;
10 березня Постійним представником РФ при ОБСЄ Андрієм Келіним Швейцарському головуванню було передано лист Голови Верховної Ради АР Крим Володимира Константинова, адресованого Генеральному секретарю ОБСЄ Ламберто Дзанньєру, щодо запрошення направити спостерігачів ОБСЄ (як від держав-учасниць, так і від БДІПЛ) на спостереження за голосуванням на референдумі, який відбудеться 16 березня 2014 року в Криму.
- Швейцарське головування в ОБСЄ уже назвало «референдум» нелегітимним та виключило можливість участі в спостереженні за ним місії ОБСЄ.
Разом з тим, до нас надходять численні сигнали з різних джерел, що російська сторона, намагаючись все-таки залучити хоча б якихось міжнародних спостерігачів, активно запрошує своїх співвітчизників за кордоном, котрі мають громадянство європейських країн, прибути в Крим для спостереження за виборами, обіцяючи при цьому повністю покрити витрати на переїзд та проживання. Цілком зрозуміло, що якість і об’єктивність висновків таких так званих спостерігачів будуть під великим сумнівом.
- Синхронність публічної демонстрації В.Януковича та дій Російської Федерації, зокрема, висловлена у черговому коментарі ДІП МЗС РФ підтримка наміру В.Януковича звернутися до органів державної та судової влади США щодо незаконності надання фінансової допомоги Уряду України, свідчать про продовження активного використання російською стороною особи колишнього президента для легітимізації агресії проти України.
***
12 березня 2014 року до Міністерства закордонних справ України було викликано Тимчасового повіреного у справах Російської Федерації в Україні А.Воробйова, якому було вручено ноту МЗС України у зв'язку із заявою МЗС Росії від 11 березня ц.р. щодо схвалення Декларації про незалежність Автономної Республіки Крим і м. Севастополя.
Зокрема, у ноті наголошено, що українська сторона розглядає зазначену заяву МЗС Росії як пряме і неприховане втручання Російської Федерації у внутрішні справи України, яке суперечить фундаментальним нормам міжнародного права та загальновизнаним принципам співжиття держав. Заява МЗС Росії не лише грубо порушує вимогу пункту 7 статті 2 Статуту ООН, який закріпив заборону «на втручання в справи, які належать до внутрішньої компетенції будь-якої держави», але й статі 2, 3, 4, 6 і 11 Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 31 травня 1997 року.
Українська сторона категорично не погоджується з оцінкою МЗС Росії про те, що рішення парламенту Криму є «абсолютно правомірним». Не може бути абсолютно або частково правомірним рішення, яке суперечить Конституції Автономної Республіки Крим, Конституції України та її національному законодавству, принципам і нормам міжнародного права, закріпленим у Статуті ООН, Декларації «Про принципи міжнародного права, які стосуються дружніх відносин держав у відповідності з Статутом ООН» 1970 року, Заключному акті НБСЄ/ОБСЄ 1975 року, положенням інших міжнародних документів, включаючи заяву Голови Ради Безпеки ООН від 20 липня 1993 року, яка була одностайно підтримана всіма членами РБ ООН, в тому числі й Російською Федерацією.
Українська сторона спирається на положення Декларації «Про принципи міжнародного права, які стосуються дружніх відносин держав у відповідності з Статутом ООН» 1970 року, яка, тлумачачи зміст цього принципу, встановлює його межі. Так, згідно з Декларацією, «ніщо, у вищенаведених пунктах, не повинно тлумачитись як таке, що санкціонує або заохочує будь-які дії, що призводили б до розчленування або часткового чи повного порушення територіальної цілісності або політичної єдності суверенних і незалежних держав, які дотримуються у своїх діях принципу рівноправності і самовизначення народів, як цей принцип викладений вище, і внаслідок цього мають уряди, що репрезентують безвідносно раси, віросповідання або кольору шкіри весь народ, який проживає на цій території».
Стосовно посилання МЗС Росії на «висновок Міжнародного Суду ООН від 22 липня 2010 року по Косово», російській стороні акцентовано, що зазначений висновок носить консультативний характер і не має юридично обов’язкової сили, тим більше, що Російська Федерація втратила право посилатись на цю правову позицію Міжнародного суду ООН внаслідок відмови від визнання незалежності Косово. Так, у спільній заяві Ради Палати Ради Федерації і Ради Державної Думи про наслідки самопроголошення незалежності Краю Косово (Сербія), ухваленій 18 лютого 2008 року, чітко зазначається, що право націй на самовизначення не може бути виправданням визнання незалежності Косово, а також, що обидві палати парламенту Російської Федерації «вважають неможливим визнання Косово в якості суверенної держави, прийняття Косово в ООН та інші міжнародні організації, віддані основним принципам міжнародного права». У письмовій заяві, офіційно поданій Російською Федерацією у справі стосовно Косово до Міжнародного суду ООН, зазначається, що «право на самовизначення не може тлумачитися як таке, що санкціонує або заохочує будь-які дії, які б вели до розчленування або до часткового чи повного порушення територіальної цілісності або політичної єдності суверенних та незалежних держав».
Таким чином, застосування Російською Федерацією до України підходу, який раніше нею неодноразово засуджувався і не визнавався стосовно Сербії, не може розглядатись інакше, ніж використання з боку російською стороною подвійних стандартів.
МЗС України також висловило серйозні сумніви щодо можливості вільного волевиявлення населення регіону України, який фактично перебуває під окупацією Збройних Сил Російської Федерації. Сучасне міжнародне право містить чіткі вимоги до проведення плебісцитів, які передбачають демілітаризацію, демократизацію та де-екстремізацію території, де відбуватиметься плебісцит, а також його проведення під ефективним контролем ООН. Плебісцит, який відбудеться за умови іноземної окупації регіону, не буде визнаний міжнародною спільнотою, а його результати розглядатимуться як юридично нікчемні.
Дезавуйовано також твердження МЗС Росії про те, що референдум в Криму проходитиме під наглядом спостерігачів ОБСЄ.
МЗС України вчергове закликало російську сторону повернутись до цивілізованих рамок розвитку двосторонніх відносин, передбачених Договором про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 31 травня 1997 року.
Відкрите ігнорування або вибіркове застосування норм міжнародного права може мати непередбачувані наслідки для існуючої системи загальноприйнятних правил міжнародної взаємодії.
***
Іншою нотою, з огляду на рішення Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації від 1 березня 2014 року про надання згоди Президенту Росії на використання її Збройних Сил на території України, було привернуто увагу Російської Сторони до того, що, оскільки Президент України В.Янукович самоусунувся від здійснення своїх конституційних повноважень та виконання положень Угоди від 21 лютого 2014 року про врегулювання кризи, 22 лютого 2014 року Верховна Рада України ухвалила конституційною більшістю постанову № 757-VII, якою відсторонила В.Януковича від займаної посади. Відтак, громадянин В.Янукович не може розглядатись як легітимний Президент України, не може представляти Українську Державу в міжнародних відносинах, здійснювати керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, вести переговори та укладати міжнародні договори України.
Було роз’яснено, що відповідно до Конституції України та українського законодавства схвалення рішення про допуск підрозділів збройних сил іноземних держав на територію України відноситься виключно до компетенції Верховної Ради України.
Відтак, було наголошено, що, виходячи з вищенаведеного, будь-які посилання Російської Сторони на звернення і заяви колишніх українських високопосадовців як на підставу для введення військ на територію суверенної держави Україна є неправомірними і нікчемними.
З огляду на аргументацію Російської Сторони про необхідність забезпечення безпеки життя громадян Російської Федерації та особового складу контингента Збройних Сил РФ, який дислокується на території України, увагу було привернуто до того, що право на гуманітарну інтервенцію для захисту прав окремих національних або мовних спільнот, в тому числі «російськомовного населення, яке проживає у східних та південних регіонах України», не є звичаєвою нормою міжнародного права і прямо суперечить пункту 7 Статуту ООН, який закріпив заборону «на втручання в справи, які належать до внутрішньої компетенції будь-якої держави».
Виходячи з положень таких фундаментальних міжнародно-правових актів як Статут ООН, Декларація про принципи міжнародного права 1970 року, Заключний акт НБСЄ 1975 року, та беручи до уваги правові позиції, сформульовані Міжнародним судом ООН, МЗС України закликало Російську Сторону відмовитись навіть від потенційної можливості використання Збройних Сил РФ на території України і скасувати Постанову Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації №48-СФ від 1 березня 2014 року як таку, що суперечить звичаєвій і конвенційній нормам міжнародного права.
Підтверджено рішучу вимогу вивести з території України, включаючи її територіальне море, російські військові кораблі, техніку і особовий склад, які були розташовані поза рамками Угоди між Україною і РФ про статус та умови перебування ЧФ РФ на території України від 28 травня 1997 року та інших пов’язаних двосторонніх договорів.
Водночас, було висловлено готовність розглянути всі занепокоєння Російської Сторони щодо начебто порушення прав «російськомовного населення, яке проживає у східних та південних регіонах України» в рамках універсальних та регіональних механізмів співпраці, передбачених конвенційними інструментами, стороною яких є Україна, включаючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Рамкову конвенцію Ради Європи про захист національних меншин 1995 року, Європейську хартію регіональних мов або мов меншин 1992 року, тощо.
Ще однією нотою висловлено занепокоєність у зв'язку з відмовою російської сторони від проведення консультацій, передбачених Договором про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 31 травня 1997 року.
Зазначено, що такий підхід російської сторони є не тільки хибним і безвідповідальним, але й таким, що порушує як звичаєві, так і конвенційні міжнародно-правові норми, що покладають на сторони обов’язок розв’язувати спірні питання, які виникають у їх відносинах, виключно мирними засобами.
МЗС України, у свою чергу, підтвердило намір вирішувати всі суперечки виключно мирними засобами і прагнення не зупиняти процес мирного врегулювання та пошук взаємоприйнятних рішень.
Увагу було акцентовано на тому, що відмова Російської Сторони розпочати переговорний процес становитиме порушення звичаєвих і конвенційних норм міжнародного права, а також не узгоджуватиметься із судовою практикою Міжнародного суду ООН та інших міжнародних юрисдикційних органів. Окрім цього, вона суперечитиме зобов’язанню держав співробітничати одне з одним відповідно до Статуту ООН.
У контексті викладеного вище, МЗС України не може не привернути увагу Російської Сторони до того, що формування відносин добросусідства з суміжними державами, сприяння ліквідації наявних та протидія виникненню нових вогнищ напруги і конфліктів у близьких до Російської Федерації регіонах задекларовано, як одну з основних цілей російської зовнішньої політики, затверджених у відповідній Концепції 2013 року.
Міжнародна РЕАКЦІЯ НА ДІЇ РОСІЇ В АР КРИМ
5 березня ц.р. Карибська співдружність (CARICOM) ухвалили заяву, в якій підтримали народ України та закликали до поваги суверенітету і територіальної цілісності нашої держави.
***
7 березня ц.р. на офіційному сайті Центральноєвропейської ініціативи (ЦЄІ) була оприлюднена заява Міністра з питань Європи, інтеграції та закордонних справ Республіки Австрія Себастіана Курца, як діючого Голови ЦЄІ, щодо кризової ситуації в Україні, пов’язаної з військовою агресією з боку Російської Федерації.
Зокрема, ЦЄІ глибоко занепокоєно порушенням російськими військами суверенітету та територіальної цілісності України та закликає до негайного виводу військ та закликає до їх поваги, а також до мирного врегулювання існуючої кризи.
Україна - США
11 березня 2014 р. Палата представників Конгресу США майже одноголосно ухвалила резолюцію H.Res.499 «Засуджуючи порушення суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України військовими силами Російської Федерації».
У резолюції Палата представників, серед іншого:
- засуджує порушення суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України військовими силами Російської Федерації;
- наголошує на порушенні Росією міжнародних норм та своїх міжнародних зобов’язань, а також на небезпеці таких дій для міжнародного миру;
- закликає РФ вивести всі свої війська з українського півострова Крим, за виключенням тих, які діють у чіткій відповідності до Угоди про статус та умови перебування ЧФ на території України від 1997 р., та утримуватися від втручання в інші регіони України;
- закликає до направлення незалежних спостерігачів від ОБСЄ в Крим та інші райони України;
- закликає Президента США та лідерів інших демократичних держав розглянути питання виключення Росії з Групи восьми;
- закликає Адміністрацію США працювати над запровадженням санкцій щодо високопосадовців РФ, російських і українських олігархів та інших осіб;
- заявляє, що Сполучені Штати мають спільно з європейськими партнерами, іншими країнами й міжнародними організаціями надавати Уряду України фінансову, економічну та технічну допомогу, в т.ч. у питанні повернення активів;
- закликає Україну, європейські країни та колишні радянські республіки підтримувати ініціативи з диверсифікації джерел енергопостачання, а також закликає США сприяти збільшенню експорту природного газу;
- підтверджує право усіх країн в регіоні користуватися своїми суверенними правами у межах своїх визнаних на міжнародному рівні кордонів без зовнішнього втручання та проводити власну зовнішню політику у відповідності до інтересів свого народу.
***
12-13 березня 2014 р. відбувається візит Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка до США. 12 березня заплановано зустріч української делегації з Президентом США, представниками Конгресу, Президентом Світового банку Джімом Кімом та Директором-розпорядником МВФ Крістін Лагард.
Україна - ООН
Як повідомив учора речник Генсекретаря ООН, його Помічник з питань прав людини Іван Шимонович, який перебуває в Україні з понад тижневою місією (6-15 березня ц.р.), скасував свій планований візит до АРК виходячи з логістичної ситуації, а саме з огляду на неприйняття Сімферопольським міжнародним аеропортом рейсів з Києва.
Як стало відомо МЗС, таке рішення могло бути спричинене також отриманим ООН застереженням т.зв. кримської влади щодо здійснення візиту Івана Шимоновича до АРК.
Черговий факт перешкоджання контрольованою РФ т.зв. кримською владою відвіданню Криму місіями міжнародних організацій свідчить про незмінність лінії російської сторони на недопущення міжнародної присутності на півострові. Мета таких дій Росії – унеможливлення об'єктивного інформування світового співтовариства про справжню ситуацію на півострові, у т.ч. у галузі прав людини.
Україна - ЄС
Європейська комісія прийняла рішення до 1 листопада 2014 року тимчасово знизити мита на українські товари, що поставляються до країн ЄС. Зміст рішення ЄК полягає в тому, щоб не чекати набуття чинності положеннями Угоди про асоціацію щодо глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі, а заздалегідь розпочати імплементацію розділу про тарифи, розпочати в односторонньому порядку зменшувати або усувати митні збори ЄС на товари, вироблені в Україні.
Зазначені заходи не спрямовані на те, щоб замінити зону вільної торгівлі, вони діятимуть лише обмежений період: до 1 листопада 2014 року. Рішення ЄК має бути остаточно затверджене Європарламентом та Радою ЄС. Президент ЄК Жозе М.Баррозу зазначив, що цей набір торговельних положень «становить економічну вигоду для України на суму близько 500 млн євро на рік».
Щодо виступу Президента Європейської Комісії Жозе Мануеля Баррозу у Стразбурзі в ході пленарних дебатів у Європейському Парламенті
12 березня 2014 року у Стразбурзі в ході пленарних дебатів Європейського Парламенту на тему «вторгнення Росії в Україну» Президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу виступив з промовою, у якій, зокрема, зазначив, що події в Криму стали актом непровокованого та неприйнятного порушення державного суверенітету та територіальної цілісності України.
Лідери країн «G-7», Президент Європейської Ради Герман Ван Ромпей та Президент Європейської Комісії Жозе М.Баррозу від імені Європейського союзу рішуче засуджують ці дії.
Жозе М.Баррозу також повідомив, що о 15 годині за київським часом очікується заява країн G-7 та ЄС з рішучим закликом до РФ припинити усі намагання анексувати Крим.
Виступаючи на дебатах, Європейський комісар з питань розширення і Європейської політики сусідства Штефан Фюле заявив, що дії РФ є серйозним викликом всьому Гельсінському процесу і ставлять під загрозу стабільність кордонів у Європі.
***
13 березня у Будапешті з візитом перебуватиме Федеральний міністр закордонних справ Німеччини Ф.В.Штайнмайер, який візьме участь у зустрічі глав МЗС країн Вишеградської четвірки у форматі В4+Німеччина. На порядку денному - обговорення ситуації в Україні;
17 березня відбудеться чергове засідання Ради ЄС у закордонних справах;
Україна - ОБСЄ
12 березня ц.р. серед країн-учасників ОБСЄ було розповсюджено попередній звіт інспекторів ОБСЄ, які відвідують Україну згідно з положеннями Віденського документа про заходи зміцнення довіри і безпеки. Незважаючи на те, що інспекційну групу не було допущено на територію Криму, у висновках звіту наголошується на існуванні достатньої кількості свідчень про перебування на блокпостах при в’їзді до АРК російського військового персоналу.
Щодо намірів України провести спостережний політ над територією Росії за Договором з відкритого неба проведення
Україна та Російська Федерація є сторонами Договору з відкритого неба, який передбачає можливість проведення спостережних польотів державами-учасницями або групами держав-учасниць над територіями одна одної з використанням апаратури спостереження.
Цей документ надає можливість спостереження будь-якої точки території держави, в якій здійснюється спостережний політ.
У цьому зв’язку Україна 11 березня 2014 року направила Російській Федерації каналами зв’язку ОБСЄ запит на проведення надзвичайного спостережного польоту над російською територією відповідно до розділу ІІІ додатку L Договору.
Згідно з умовами Договору, російська сторона має надати відповідь протягом 24 годин, тобто орієнтовно до 18.30 12 березня ц.р.
Сподіваємося на згоду Російської Федерації на проведення такого польоту, який дозволив би усунути існуючі в Україні занепокоєності щодо здійснюваною РФ військової діяльності.
***
11 березня ц.р. Діючий голова ОБСЄ, Міністр закордонних справ Швейцарії Дідьє Буркгальтер оприлюднив заяву щодо запланованого на 16 березня ц.р. референдуму в Криму.
Діючий голова ОБСЄ заявив, що цей референдум «суперечить Конституції України та повинен вважатися незаконним».
Він також виключив можливість направлення спостерігачів від ОБСЄ для спостереження за референдумом. При цьому Дідьє Буркгальтер зазначив, що «передумовою для будь-якої місії спостереження мала б бути наявність запрошення з боку відповідної держави-учасниці ОБСЄ».
Він закликав усі держави – учасниці ОБСЄ підтримати схвалення рішення про направлення моніторингової місії ОБСЄ до України.
Українська сторона підтримує ініціативу щодо започаткування діяльності моніторингової місії ОБСЄ в АР Крим для відслідковування розвитку ситуації на півострові.
***
Україна – СНД
11 березня ц.р. у Виконкомі СНД відбулося ініційоване Україною позачергове засідання Ради Постійних повноважних представників держав - учасниць СНД при статутних та інших органах Співдружності.
У засіданні взяли участь Постійні повноважні представники всіх держав - учасників СНД, окрім Туркменістану та Узбекистану, а також керівництво Виконкому СНД.
На порядок денний засідання Ради постпредів було запропоновано винести одне питання: «Про строки проведення і матеріалах порядку денного ініційованого Україною позачергового засідання Ради міністрів закордонних справ СНД » .
У ході засідання постійні представники більшості держав - учасниць СНД оголосили позицію своїх держав, яка полягає в тому, що проведення позачергового засідання РМЗС у Києві 12 березня ц.р. не виявляється можливим у зв'язку з необхідністю доопрацювання запропонованого для розгляду питання, що стосується ситуації, що склалася в окремих регіонах України , зокрема в Автономній Республіці Крим.
Постпредством України при СНД було виголошено окрему заяву, в якій наголошено, що відмова від проведення 12 березня ц.р. в місті Києві позачергового засідання РМЗС свідчить про фактичне самоусунення СНД від вирішення і навіть обговорення ситуації в Україні, і зокрема, в Автономній Республіці Крим.
При цьому було підкреслено, що Україна як держава, що головує в СНД у 2014 році, у відповідності з діючими Правилами процедури Ради глав держав, Ради глав урядів , Ради міністрів закордонних справ та Економічної ради СНД , має повне право скликати позачергове засідання РМЗС .
На нашу думку, штучне затягування термінів проведення такого засідання лише породжує атмосферу взаємної недовіри і тим самим зменшує авторитет СНД.
***
11 березня Міністерство закордонних справ Киргизької Республіки оприлюднило заяву, в якій заявило, що поділяє стурбованість світової громадськості у зв’язку з ескалацією напруженості в Україні.
Киргизька Республіка засуджує будь-які дії, спрямовані на дестабілізацію ситуації в Україні. У цьому зв’язку МЗС Киргизії вважає недоречною та неадекватною заяву В.Януковича від 11 березня поточного року.
Єдиним джерелом влади в будь-якій країні є народ. Не може бути легітимним президент , що повністю втратив довіру свого народу, який де-факто втратив президентські повноваження і, більше того втік зі своєї країни. Саме непродумані дії і корумпованість колишньої влади України призвели до сьогоднішньої кризи і загибелі десятків невинних людей.
Киргизька Республіка виступає за якнайшвидше врегулювання ситуації в Україні мирним шляхом, за допомогою переговорів і діалогу, при безумовному дотриманні норм міжнародного права і Статуту ООН.
Україна – РЄ
7 березня ц.р. Президент Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи Гервіг ван Стаа зробив заяву щодо запланованого на 16 березня 2014 року референдуму в Автономній Республіці Крим:
«Я не можу не висловити жаль щодо цієї ініціативи. Організація проведення референдуму за такий короткий строк, використовуючи закриті питання, без консультацій з національними органами влади та за умов несанкціонованої присутності збройних угруповань, що є кричущим порушенням міжнародного права, є пародією на демократичний процес, яку я засуджую. Це може стати серйозним кроком назад у демократичному розвитку цього регіону.
***
12 березня відбудеться чергове 1194-е засідання Комітету міністрів Ради Європи. Одне з питань порядку денного – ситуація в Україні.
Щодо пошкодження пам’ятника на честь переходу угорцями Карпат на Верецькому перевалі
МЗС України категорично засуджує акти вандалізму по відношенню до пам’ятника на честь переходу угорцями Карпат на Верецькому перевалі, які мали місце 10 березня 2014 року у Закарпатській області.
У зв’язку з цим зовнішньополітичне відомство України звернулося до МВС України та Закарпатської ОДА у максимально стислі строки розслідувати зазначений інцидент, притягнути винних до відповідальності, а також вжити всіх заходів з метою попередження повторення подібних актів вандалізму у майбутньому.
Щодо повернення в Україну громадян України – членів екіпажу судна «Урарту»
7 березня ц.р. Посольством України в Сирії у взаємодії з нашою дипустановою в Бейруті та за сприяння Міжнародної організації з міграції забезпечено повернення в Україну екіпажу судна «Урарту» (6 українських моряків), який був затриманий компетентними органами Сирії у грудні 2013р.
У контексті захисту прав українських моряків МЗС та Посольством України в Сирії було реалізовано комплекс заходів, спрямованих на вирішення по суті питання їхнього звільнення.