Огляд подій навколо Автономної Республіки Крим
За інформацією силових структур України, Російська Федерація продовжує нарощування військової присутності та активне переміщення військової техніки вглиб Кримського півострова. Знову було зафіксовано випадки порушення порядку використання повітряного простору України, в тому числі військовою авіацією ЗС РФ, продовження психологічного тиску на українських військовослужбовців, персонал Держприкордонслужби та членів їх сімей в АР Крим.
Створюються відповідні угруповання військ (сил), до складу яких входять підрозділи реактивної артилерії («Град», «Ураган») та зенітно-ракетні комплекси «С-300».
У м. Феодосія (залізнична станція Владиславівка) на залізничній платформі знаходилися установки БМ-37 – 21, БТР-80 – 16, ракетні установки залпового вогню «Ураган» – 12 та «Гвоздика» – 17.
Станом на 17 березня на території АР Крим угруповання Збройних Сил РФ складає близько 21 770 військовослужбовців: 11 510 військовослужбовців Чорноморського флоту, у т.ч. близько 2 350 морських піхотинців, а також близько 10 260 військовослужбовців зі складу інших з’єднань та частин.
На території півострова зберігається загроза здійснення збройних провокацій, як проросійськи налаштованими силами, так і безпосередньо російськими спецпідрозділами. Зокрема, у приміщенні Республіканського військового комісаріату (м. Сімферополь), представниками ФСБ РФ здійснюється організована видача стрілецької зброї (АК-74 з 60 набоями). Отримати зброю можуть усі бажаючі, хто має посвідчення члена самооборони та паспорт з кримською реєстрацією.
Крім того, здійснюється підготовка розвідувально-диверсійних груп зі складу підрозділів Внутрішніх військ МВС РФ.
На території АР Крим триває блокування найбільш важливих військових та державних об’єктів.
Залишаються захопленими 16 об’єктів державної інфраструктури та блоковано діяльність 34 об’єктів, а також 57 кораблів (катерів, суден) ВМС України та 50 об’єктів Державної прикордонної служби України.
Значно загострилась ситуація у Херсонській області, що пов’язано із висадкою російського десанту (близько 300 осіб) на Арабатській стрілці та взяття ним під контроль газонасосної станції.
У пансіонатах та будинках відпочинку на території Коси Арабатська стрілка помічено велику кількість невідомих людей, озброєних вогнепальною зброєю.
Проведення незаконного референдуму в АР Крим
Вчора в Автономній Республіці Крим відбувся т.зв. референдум щодо державно-правового статусу автономії.
У зв’язку з цим хотів би зазначити наступне:
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, ухваливши Постанову від 6 березня 2014 року «Про проведення загальнокримського референдуму», порушила конституційний принцип територіальної цілісності України та вийшла за межі своїх повноважень, встановлених Конституцією України, Конституцією Автономної Республіки Крим, затвердженою Законом України від 23 грудня 1998 року №350-XIV, Законом України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим» та іншими законодавчими і підзаконними нормативно-правовими актами.
Факт порушення був чітко встановлений Конституційним Судом України, який у своєму Рішенні від 14 березня 2014 року у справі про проведення місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим (справа №1-13/2014), вказав на те, що постанова не відповідає положенням Конституції України.
Конституційний Суд України визнав Постанову Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 6 березня 2014 року неконституційною, внаслідок чого вона втратила чинність, зобов’язав припинити діяльність із проведення загальнокримського референдуму, фінансування заходів в рамках підготовки до референдуму, забезпечити знищення бюлетенів, агітаційних матеріалів.
Визнання Конституційним Судом України постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 6 березня 2014 року неконституційною і втрата нею чинності, позбавляє права як державні органи України, так і державні органи іноземних держав заявляти про легітимність місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим та визнавати його результати.
Рішення ВР АРК є неправомірним не тільки з точки зору чинного законодавства України, але й з точки зору сучасного міжнародного права. Враховуючи те, що вона закликає до входження складу частини України до складу Російської Федерації та містить відповідне звернення до Президента і Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації, за своєю юридичною природою вона суперечить фундаментальним нормам міжнародного права та загальновизнаним принципам співжиття держав, які знайшли віддзеркалення у Статуті ООН, Статуті Ради Європи, Заключному акті НБСЄ 1975 року та інших підсумкових документах НБСЄ/ОБСЄ, Угоді про створення Співдружності Незалежних Держав від 1991 року тощо.
Позиція України з цього питання широко підтримана міжнародним співтовариством.
Існують також серйозні сумніви щодо можливості вільного волевиявлення населення регіону України, який de facto знаходиться під окупацією військових підрозділів іноземної держави, у даному випадку – Збройних Сил Російської Федерації. Наявність російських військових та воєнізованих формувань на території АР Крим, поза межами місць їх постійної дислокації, передбаченими Угодою між Україною і РФ про статус та умови перебування ЧФ РФ на території України від 28 травня 1997 року та іншими пов’язаними двосторонніми договорами, повністю підриває демократичність виборчого процесу.
Іншими факторами, які є неспівставними з «вільним волевиявленням» населення Криму на референдумі є:
- відсутність на сьогоднішній день в Україні законодавчої бази для проведення місцевих референдумів;
- суттєві порушення, виявлені як українськими, так і міжнародними правозахисними організаціями, у сфері забезпечення свободи висловлювань та дотримання права на отримання інформації; перманентні порушення прав журналістів на професійну діяльність, які вчиняються сепаратистською владою Криму;
- невиправдано короткий термін для організації і проведення референдуму. Постанова Верховної Ради Автономної Республіки Крим про його проведення була ухвалена 6 березня, а проведення призначене на 16 березня 2014 року. Показовим «проявом демократії» є те, що дата двічі переносилась: з 25 травня на 30 березня, а з 30 березня на 16 березня;
- уже 11 березня 2014 року, Верховна Рада Автономної Республіки Крим ухвалила Декларацію про незалежність Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, пункт 3 якої прямо передбачає приєднання до Російської Федерації, що завдає шкоду правовим наслідкам референдуму і порушує зобов’язання влади бути нейтральною по відношенню до його результатів;
- відсутність серед опцій на референдумі пункту про підтримку нинішнього державно-правового статусу Автономної Республіки Крим, що прямо порушує права тієї частини населення, яка виступає за збереження Криму у складі Української Держави;
- відсутність кворуму на засіданні Верховної Ради Автономної Республіки Крим, яка проголосила «загальнокримський референдум», та проведення голосування непрозоро, під примусом застосування фізичної сили представниками російських військових та воєнізованих формувань.
Вищенаведені аргументи, перелік яких не носить вичерпного характеру, дозволяє Міністерству закордонних справ України заявити про свій рішучий і категоричний протест проти будь-яких спроб іноземних держав, об’єднань держав або міжнародних організацій легітимізувати проведення референдуму або інших дій, спрямованих на визнання результатів цього плебісциту.
Міністерство закордонних справ України, закликає всіх членів міжнародної спільноти, які дійсно виступають за збереження територіальної цілісності України та непорушності її державних кордонів, а також щиро прагнуть стабілізації соціально-політичної ситуації в Україні та деескалації ситуації в Криму, докласти зусиль до започаткування реального і відкритого діалогу між Урядом України та зацікавленими сторонами для врегулювання конфлікту мирними засобами. Українська сторона є абсолютно відкритою для такого діалогу.
Водночас, Міністерство закордонних справ України наголошує, що чітке засудження проведення референдуму від 16 березня 2014 року в Криму та невизнання його результатів, є необхідною передумовою для започаткування такого діалогу.
Будь-яка інша позиція розглядатиметься як недружній акт по відношенню до України та відвертий прояв втручання у її внутрішні справи, що суперечить фундаментальним нормам міжнародного права та загальновизнаним принципам співжиття держав.
***
РФ аргументує законність референдуму правом народів на самовизначення.
Це право стосується корінних народів. Станом на сьогодні, в Україні проживає 4 корінні народи, етногенез котрих пов'язаний саме з територією України – українці, кримські татари, караїми, кримчаки, останні три з них походять з території Криму. Решта національних меншин України є діаспорою народів, котрі мають свої етнічні батьківщини чи національні утворення за межами України і, як правило, розсіяні дисперсно серед українців, за винятком угорців, молдаван, румун, болгар, меншою мірою поляків і росіян, котрі мають невеликі ареали компактного проживання на периферії української етнічної території.
Питання, пов’язані з врегулюванням прав корінних народів врегульовані на міжнародному рівні і визначені у Декларації про права корінних народів, прийнятій у 2007 році. Зазначений документ закріплює право корінних народів на гідне життя, збереження і розвиток власної культури та інститутів самоврядування, а також право на розвиток народу у тому напрямі, який він сам визначить найбільш відповідним своїм потребам.
Статтями 3 та 4 Декларації встановлюється, що корінні народи мають право на самовизначення, вільне встановлення свого політичного статусу.
З огляду на це, будь-яка зміна статусу Автономної Республіки Крим без участі та погодження таких змін з його корінним народом – кримськими татарами, є порушенням міжнародного права та законодавства України.
***
Що стосується так званих зарубіжних «спостерігачів» на так званому «референдумі»
Маріонеткова влада Криму, намагаючись якимось чином легітимізувати так званий "загальнокримський референдум" та його сфальсифіковані результати, заявляють про начебто присутність на ньому понад 100 "міжнародних" спостерігачів з Росії, Латвії, Бельгії, Ізраїлю, Польщі, Франції, Італії, Молдови, Сербії, США, Німеччини, Австрії, Чехії, Угорщини, Фінляндії, Болгарії, Іспанії, Греції, Португалії, Монголії, Словенії, Кіпру, Китаю.
Наголошуємо, що проведення 16 березня 2014 року так званого "загальнокримського референдуму" було незаконним і його результати не мають жодної сили. Про це офіційно заявило усе світове співтовариство – держави та провідні міжнародні організації.
Жодна впливова міжнародна організація не визнала легітимності цього так званого "референдуму" та не надіслала на нього своїх спостерігачів.
При цьому звертаємо увагу на ганебні методи, які використовує Російська Федерація та так звана влада Криму.
Зокрема, нечуваним у дипломатичній практиці став факт того, що на минулому тижні Постійний представник Російської Федерації в ОБСЄ передав цій організації запрошення надіслати спостерігачів на "референдум", який відбувався не на території Росії, а в іншій суверенній державі.
Так само нам відомо, що посли Російської Федерації в низці держав запрошували спостерігати за псевдореферендумом у Криму представників цих держав, серед яких були і політики радикального, націоналістичного і фашистського спрямування.
Закликаємо іноземні держави, політики та громадяни яких задекларували себе так званими "міжнародними" спостерігачами на нелегітимному референдумі у Криму, відмежуватися від їхніх незаконних дій та заяв.
Наголошуємо, що участь зазначених осіб у діях, спрямованих на підрив суверенітету і територіальної цілісності України, матиме для них передбачені законодавством України правові наслідки.
Реакція міжнародного співтовариства на результати т.зв. референдуму в АР Крим
На сьогоднішній день можемо констатувати широке засудження факту проведення та невизнання результатів т.зв. референдуму в АР Крим міжнародною спільнотою.
Зокрема, у спільній заяві Голови Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозу та Президента Ради ЄС Хермана ван Ромпея зазначається, що «Євросоюз вважає проведення референдуму про майбутній статус української території, як такі, що суперечать Конституції України та положенням міжнародного права. Референдум є нелегітимним, а його результати не будуть визнані світовою спільнотою».
Верховний представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Кетрін Ештон повідомила, що сьогодні, 17 березня 2014 року, відбудеться засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС, в ході якого будуть обговорені результати так званого референдуму у Криму та подальших дій ЄС з метою деескалації ситуації. У проекті резолюції, що має бути прийнята за результатами засідання, зокрема, міститься заява про засудження незаконного референдуму у Криму та «негативного розвитку подій, які порушують суверенітет України». Рада МЗС ЄС має намір констатувати прийняття до уваги проекту висновку Венеціанської комісії щодо законності проведення, так званого, референдуму. «Він був проведений за видимої присутності озброєних військових, в умовах залякування громадських активістів та журналістів, відключення українських телеканалів та створення перешкод для перевезень громадян в та із Криму», - зазначається у проекті резолюції.
Діючий голова ОБСЄ, Міністр закордонних справ Швейцарії Дідьє Буркгальтер закликав країни – члени Організації «у зв‘язку із проведенням незаконного референдуму про статус Криму» прискорити прийняття рішення про розгортання моніторингової місії ОБСЄ в Україні. Він закликав держави – учасниці ОБСЄ «підтвердити відданість врегулюванню ситуації через діалог, мирними засобами, у відповідності до норм міжнародного права».
***
17 березня 2014 року у місті Київ відбулося засідання Президії тристоронньої Міжпарламентської асамблеї України, Польщі та Литви під головуванням Голови Верховної Ради України Олександра Турчинова, Маршалка Сенату Республіки Польща Богдана Борусевича та Голови Сейму Литовської Республіки Лорети Граужінене.
За результатами засідання було прийнято Спільну заяву голів парламентів, в якій сторони висловили рішучу підтримку суверенітету, незалежності та територіальній цілісності України.
Сторони засудили акт агресії російських збройних сил і фактичну окупацію частини території України, привітали зусилля Уряду України щодо стабілізації ситуації та підтримали цільові заходи проти осіб, діяльність яких дестабілізує ситуацію в Україні та загрожує правам людини.
Україна – ОБСЄ
Україна та Російська Федерація є сторонами Віденського документа ОБСЄ 2011 року про заходи зміцнення довіри і безпеки, який передбачає низку заходів, спрямованих на підвищення стабільності і зменшення загрози виникнення конфліктів.
Віденський документ надає можливість проведення інспекцій державами-учасницями або групами держав-учасниць на територіях одна одної з відвідуванням військових формувань для оцінки правдивості наданої про них щорічної інформації про військові сили та основні системи озброєнь і техніки, про планування в галузі оборони і військових бюджетах тощо.
У цьому зв’язку Україна 15 березня 2014 року направила Російській Федерації каналами зв’язку ОБСЄ новий запит на проведення інспекційного заходу у західних регіонах РФ, що межують з кордоном України, відповідно до розділу IX (інспекція зазначеного району) Віденського документа.
За умовами цього документа, російська сторона мала надати відповідь протягом 24 годин, тобто орієнтовно до 19.00 16 березня ц.р. Така відповідь із згодою Росії на проведення інспекційного заходу була отримана вчора пізно ввечері. Інспекційний політ має відбутися у період з 19 по 20 березня ц.р.
***
17 березня в Україну прибуває делегація ОБСЄ на чолі з Особистим представником Діючого голови ОБСЄ з питань України Тімом Гульдіманном. В ході свого перебування в нашій державі представники ОБСЄ відвідають східний регіон країни для ознайомлення з поточною ситуацією на місці.
Україна - ООН
15 березня ц.р. відбулося засідання Ради Безпеки ООН з метою розгляду внесеного делегацією США проекту резолюції щодо ситуації в Україні (текст додається). За результатами голосування резолюцію підтримали 13 делегацій держав-членів РБ. До числа співавторів резолюції долучилися 42 держави, включаючи повний склад держав-членів ЄС, США, Австралію, Канаду, Японію, Туреччину, Грузію та Молдову (повний перелік додається). Якби строки для приєднання до співавторів не були такими стислими, без сумніву до цього переліку приєдналося б значно більше країн-членів ООН.
Попри помірну мову документа, який базувався на загальновизнаних постулатах міжнародного права, уникаючи прямого згадування та оцінки дій агресора, російська делегація була єдиною, яка проголосувала проти резолюції, заблокувавши тим самим її ухвалення Радою Безпеки. Викликає обурення, що, будучи одним з постійних членів РБ ООН, яким всі держави-члени Організації ввірили першочергову відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки, Росія фактично висловила неповагу до основоположних принципів та цілей Статуту ООН, на яких базувався проект резолюції.
Незважаючи на застосоване РФ вето, голосування резолюції в РБ ООН засвідчило абсолютну підтримку територіальної цілісності України та нелігитимності «референдуму» в АР Крим, а також продемонструвало повну ізольованість Росії та неприйняття її агресивної політики жодною з держав-членів РБ ООН.
***
17 березня Заступник Міністра закордонних справ – керівник апарату Андрій Олефіров зустрівся з Помічником Генерального секретаря ООН, керівником відділення Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) в Нью-Йорку Іваном Шимоновичем, який завершує свою місію в Україну.
Під час бесіди основна увага була приділена практичним аспектам розгортання в Україні короткотермінової місії Управління Верховного комісара ООН з прав людини з моніторингу становища у галузі прав людини з акцентом на східних і південних регіонах України, в першу чергу в Автономній Республіці Крим, що пов’язано з військовою агресією РФ в АРК.
Іван Шимонович також поділився враженнями від своєї поїздки в Україну, у ході якої він відвідав Харків та Львів. Обидві сторони висловили жаль, що самопроголошені власті Криму не допустили представників ООН на територію АРК.
Україна - ЄС
17 березня ц.р. в Брюсселі в.о. Міністра закордонних справ України Андрій Дещиця взяв участь у зустрічі в форматі «Україна+група друзів України в ЄС» на рівні керівників зовнішньополітичних відомств країн ЄС.
В.о. Міністра закордонних справ України поінформував сторону ЄС про ситуацію навколо АР Крим (Україна), наголосивши на неприпустимості військової агресії РФ, яка базується на тотальній дезінформації та штучно нагнітається російськими посадовцями і ЗМІ. Сторони беззастережно засудили т.зв. кримський референдум 16 березня ц.р., який було проведено всупереч українському законодавству і нормам міжнародного права.
Учасники зустрічі обговорили подальші рішучі дії, спрямовані на запобігання імплементації результатів згаданого референдуму та деескалації ситуації у цьому регіоні України.
Андрій Дещиця підтвердив налаштованість нового українського Уряду на проведення системних реформ, якнайшвидше підписання Угоди про асоціацію з ЄС, а також відзначив важливість рішення про виділення нашій державі пакету амбітної фінансової допомоги.
Україна – НАТО
Перебуваючи з робочим візитом у Брюсселі, 17 березня в.о. Міністра закордонних справ України Андрій Дещиця зустрівся з Генеральним секретарем НАТО Андерсом Фогом Расмуссеном.
Основну увагу в ході зустрічі було приділено розвитку внутрішньополітичної ситуації в Україні, насамперед питанню збереження територіальної цілісності та суверенітету України у зв’язку із російською військовою присутністю на території нашої держави.
Генсекретар НАТО підтвердив позицію Альянсу щодо рішучого засудження протиправних дій та ескалацію напруги Російською Федерацією, висловив рішучу підтримку суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України. Він також наголосив на невід’ємному праві українського народу визначати своє майбутнє без зовнішнього втручання.
А.Ф.Расмуссен висловив глибоке занепокоєння розвитком ситуації в Україні та підкреслив, що проведений так званий референдум в АР Крим є прямим порушенням Конституції України та міжнародного права і тому не має юридичної сили та політичної легітимності. Відповідну заяву Генсекретар НАТО зробив 14 березня ц.р., очікується, що Північноатлантична рада також висловить свою позицію.
Сторони також обговорили подальші кроки, які можуть бути вжиті Україною та НАТО з метою деескалації ситуації, а також з метою поглиблення двостороннього політичного діалогу на усіх рівнях та суттєвої активізації практичної взаємодії з нашою державою з метою підвищення рівня готовності її Збройних Сил.
Україна – Рада Європи
12-14 березня 2014 року у Страсбурзі відбулося засідання Комітету міністрів Ради Європи (КМРЄ), під час якого було розглянуто питання щодо ситуації, яка склалася навколо військової окупації Російською Федерацією Автономної Республіки Крим.
За підсумками напружених дебатів 43 голосами «за», 1 – проти (Росія) та 2 «утрималися» (Сербія та Вірменія) 14 березня було ухвалено відповідне рішення КМРЄ.
Серед основних елементів рішення:
- заклик до урядів країн-членів Ради Європи поважати територіальну цілісність та незалежність України, а також вирішувати усі спірні питання виключно мирним шляхом
- солідарність з громадянами України;
- вітається рішення Генсека РЄ подати до Венеціанської комісії звернення щодо легітимності проведення референдуму в Криму, а також висловлюється глибоке занепокоєння щодо намірів провести референдум про статус Криму без згоди України.
Варто зазначити, що це рішення КМРЄ стало першим рішенням, ухваленим у рамках міжнародних організацій, де членом є Росія, переважною більшістю голосів держав-членів. Результати голосування вкотре продемонстрували протиставлення Росією своєї позиції позиції усіх інших держав-членів.
***
21-22 березня ц.р. Венеціанська комісія має ухвалити свій висновок щодо рішення Верховної Ради АРК щодо проведення референдуму про статус Криму.
Беручи до уваги ситуацію, що складається навколо цього питання, а також прецеденти, що мали місце, неважко передбачити, що Венеціанська комісія визнає, що нинішня ситуація в Криму не дозволяє проведення референдуму у відповідності з європейськими демократичними стандартами та відзначить, що будь-якому референдуму щодо статусу території мають передувати серйозні переговори між усіма зацікавленими сторонами.
Комісія також очевидно зазначить, що Конституція України, передбачає неподільність країни і не дозволяє проведення будь-якого місцевого референдуму про відділення від України, що випливає із її статей 1, 2, 73 і 157. Глава X Основного Закону вказує, що ця заборона поширюється на Автономну Республіку Крим, а Конституція Криму не дозволяє її Верховній Раді проводити такий референдум.
***
Україна - США
14-16 березня Україну відвідала делегація сенаторів США на чолі з Джоном МакКейном. До її складу також входили заступник лідера більшості в Сенаті Річард Дурбін, голова підкомітету Сенату США з питань Європи Крістофер Мерфі, сенатори Рон Джонсон, Джон Барроссо, Джон Ховен, Джеф Флейк і Шелдон Уайтхауз. У ході візиту було проведено зустрічі американських гостей з Прем’єр-міністром України Арсенієм Яценюком, Головою Верховної Ради, в.о.Президента України Олександром Турчиновим, керівниками окремих міністерств і відомств нашої держави. Сторони обговорили внутрішньополітичну ситуацію в Україні та події в Автономній Республіці Крим, обмінялися думками щодо можливих форм співпраці України та США.
***
18-20 березня Україну відвідає делегація конгресменів США на чолі з Майком Роджерсом, Головою комітету Конгресу з питань розвідки. МЗС України сприятиме проведенню зустрічей американського гостя з керівниками окремих міністерств і відомств України.
***
19-21 березня Україну відвідає Спецпосланник та керівник Бюро енергетичних ресурсів Держдепартаменту США Карлос Паскуаль. Плануються його зустрічі з керівниками окремих міністерств і відомств України. 21 березня у Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України заплановане проведення чергового засідання українсько-американської Робочої групи з питань енергетичної безпеки під співголовуванням Карлоса Паскуаля та Юрія Продана.
Україна - Канада
22 березня Україну відвідає Прем’єр-міністр Канади Стівен Гарпер. Під час перебування в Україні Стівен Гарпер планує зустрітися з Прем’єр-міністром України Арсенієм Яценюком та іншими урядовцями, обговорити розвиток ситуації в нашій державі і визначити сфери подальшої взаємодії. Стівен Гарпер є першим лідером «Великої сімки», який має намір відвідати нашу державу після зімни влади в Україні.