26 квітня 2014 року минає 28-ма річниця Чорнобильської трагедії (аварії на атомній електростанції у місті Чорнобиль), внаслідок якої залишилися забрудненими радіацією 200 тис.км квадратних території України.
На сьогоднішній день в країні налічується понад 2 млн. українських громадян, які постраждали від катастрофи. 0,5 млн. з них становлять діти.
Ризики, пов’язані зі значною кількістю радіоактивних матеріалів, зокрема ядерних, що містяться у саркофазі над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, і перебігом процесів, які погіршують його захисні характеристики, визначили нагальну потребу в розробці та здійсненні заходів, спрямованих на перетворення цього об’єкту в екологічно безпечну систему.
15 грудня 2000 року Україна, виявляючи добру волю та йдучи назустріч настійливим проханням світового співтовариства, а також виконуючи умови Оттавського Меморандуму 1995 року, остаточно зупинила Чорнобильську АЕС - до завершення проектного ресурсу її експлуатації.
Станом на сьогодні реалізація Плану здійснення заходів на об’єкті «Укриття» з метою перетворення його на екологічно безпечну систему перейшла у практичну площину.
Ліквідація наслідків Чорнобильської катастрофи, виведення ЧАЕС з експлуатації та заходи з перетворення об’єкту «Укриття» на екологічно безпечну систему пов’язані з величезними фінансовими витратами.
Україна щороку витрачає на дані цілі значні кошти з державного бюджету, що еквівалентні сотням мільйонів доларів США. За роки незалежності обсяг витрат на подолання наслідків аварії на ЧАЕС склав більше 12 млрд. дол. США державного бюджету.
Самостійно Україна була б неспроможна впоратися у повному обсязі з фінансовим тягарем, обумовленим цими витратами. Тому, упродовж тривалого періоду проводилась активна робота з метою залучення додаткової міжнародної фінансової допомоги на реалізацію проектів на майданчику Чорнобильської АЕС відповідно до положень Оттавського меморандуму.
Світове співтовариство простягнуло руку допомоги Україні. Так, в Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) було відкрито рахунки для збору внесків країн-донорів з метою реалізації конкретних проектів у рамках цієї міжнародної допомоги.
Кошти донорів акумулюються на рахунку «Чорнобильського фонду «Укриття» та «Рахунку ядерної безпеки» Європейського банку реконструкції та розвитку, який виконує функції розпорядника Фондів.
Для наповнення Чорнобильського фонду «Укриття» було проведено низку спеціальних донорських конференцій.
На даний час завдяки спільним зусиллям країн «Великої вісімки», ЄС, України та інших країн-донорів досягнуто згоди щодо забезпечення фінансування чорнобильських проектів у повному обсязі. Дефіцит коштів у розмірі 740 млн. євро, який існував до 19 квітня 2011 року покрито за рахунок зазначених країн та установ.
У цьому зв’язку Україна також висловлює подяку Республіці Польща за неодноразову фінансову допомогу у наповненні згаданого фонду, завдяки чому сьогодні проводиться будівництво захисної арки, призначеної для пошкодженої атомної електростанції.
Після побудови споруди її насунуть на існуючий в аварійному стані саркофаг з метою зупинки витоку радіації зі зруйнованого енергоблоку під час аварії 1986 року.
Роботи планується закінчити до кінця 2015 року. Споруда розрахована на 100 років служби.
Довідково:
Інформація щодо стану реалізації проекту будівництва НБК
На майданчику Чорнобильської АЕС тривають активні роботи по спорудженню Нового безпечного конфайнмента (НБК).
За інформацією головного інженера проекту «План здійснення заходів на об’єкті «Укриття», станом на 18.04.2014 виконано монтаж 12793 тонн металоконструкцій Східної частини Арки, що складає 93% від загальної ваги.
Ведеться поставка та монтаж основних металоконструкцій Західної частини Арки. На поточний час змонтовано більше 92% металоконструкцій від проектної ваги до першого підйому, який заплановано на кінець квітня 2014 року. Тривають роботи з монтажу зовнішньої та внутрішньої обшивки.
Паралельно з роботами по монтажу Арки виконуються облаштування фундаментів сервісної зони НБК.
Також на майданчику проводяться роботи з будівництва технологічної будівлі та допоміжних споруд.