Огляд подій навколо Автономної Республіки Крим
За інформацією силових структур України Російська Федерація продовжує нарощування військової присутності в АР Крим.
До бухти Козача кораблями Чорноморського і Балтійського флотів РФ доставлено 420 військовослужбовців та військової техніки.
Зокрема, 13 березня у район морського порту Феодосія зайшло 6 військових кораблів РФ, з яких десантовано 19 БТР.
На території АР Крим нарощується розвідувальна та контррозвідувальна складова діяльності спецслужб РФ.
Продовжується посилення гарнізонів блокпостів РФ на кримських перешийках.
Російські військові продовжують заходи з блокування українських суден в районі Південної морської бази МВФ. Зокрема на виході з озера Донузлав російськими військовими підірвано і затоплено ще один корабель (четвертий за рахунком).
Мають місце факти порушення повітряного простору України в Криму літаками цивільної авіації.
На території АРК перебуває група російських спеціалістів (до 10 осіб), яка обстежує об’єкти військово-промислового комплексу, розташованих на півострові.
13 березня на пункт технічного спостереження «Лівадія» вторглись до 12 озброєних осіб у чорному, які фізично блокували наряд і вилучили РЛС «Буревісник» та всі блоки від РЛС «Наяда». Цього ж дня до бухти «Казачья» порту Севастополь зайшов ВДК «Саратов» ЧФ РФ, який з 13.00 перебував на рейді, та під прикриттям темряви здійснив вивантаження невстановленого вантажу.
Росія продовжує посилювати військову присутність в Азовському морі, в акваторії якого знаходиться до 6 кораблів ВМС РФ та берегової охорони ФСБ, зафіксовано переміщення 7 швидкісних десантних катерів РФ типу «Бугель».
На Брянському, Курському, Белгородському напрямках здійснюється зосередження сил та засобів військ ЗС РФ навпроти ділянок Чернігівського, Сумського та Харківського загонів Держприкордонслужби України.
У Курській, Бєлгородській областях зосереджено до 200 одиниць військової техніки, розвантажилися 3 ешелони з військовослужбовцями і технікою, розгортаються підрозділи 76 десантно-штурмової дивізії ЗС РФ.
Здійснюється активне переміщення армійської та фронтової авіації ЗС РФ.
Станом на 14 березня заблоковано (захоплено) та виведено з ладу 49 з 56 об’єктів Держприкордонслужби:
5 з 5 органів управління;
10 з 12 відділів прикордонної служби;
3 пункти пропуску ;
Захоплено 8 військових частин/підрозділів Збройних Сил України в Криму, блоковано 22.
У 3-х окремих військових частинах ЗС України незаконно вилучено стрілецьку зброю та боєприпаси (АК –137, ПМ – 60, набоїв – 28111).
***
Внаслідок протизаконної присутності на території України військових формувань Збройних Сил Російської Федерації та їх практичної діяльності було пошкоджено низку об’єктів інфраструктури, військову техніку, а також вилучено техніку, озброєння, боєприпаси та майно Міністерства оборони та Збройних Сил України на території АР Крим.
***
За інформацією Державної прикордонної служби, о 09.10 14 березня ц.р., в районі контрольного посту «Чонгар» (н.п. Чонгар Генічеський район Херсонської області), персоналом Держприкордонслужби затримано автомобіль марки «LADA», з державним номерним знаком РФ (Чеченська Республіка). За кермом автомобіля перебував військовослужбовець Російської Федерації СУСАРОВ Рамзан Алієвич. Згідно з даними військового квитка, його посада стрілок - помічник гранатометника. Згаданий громадянин був озброєний АКСУ, ПМ та боєприпасами до них. На даний момент правоохоронні органи проводять перевірку.
***
Щодо порушення прав журналістів російською стороною
З прикрістю констатуємо, що два дні тому на території Абхазії було затримано і фактично взято в полон декілька груп журналістів українських телеканалів (1+1 та „Украина”). Журналістів – громадян України було затримано службою безпеки Абхазії з метою проведення, як вони висловились, „дружньої бесіди”. Пізніше до цієї так званої „дружньої бесіди” приєдналися люди у цивільному – за словами самих журналістів слов’янської зовнішності, з прекрасною російською мовою, які заявили нашим співвітчизникам, що „це вже не дружня розмова, і вони заарештовані за шпіонаж”.
Українських журналістів було піддано морально-психологічному тиску, обвинувачено у незрозумілих спробах посварити країни, втрутитись у внутрішні справи Абхазії та висловлено погрози „відвезти в ізолятор”, де „їх ніхто не зможе знайти – ні Україна, ні Грузія”.
На переконання наших журналістів, люди в цивільному - були співробітниками ФСБ Росії, про що свідчить, зокрема, інформація яку вони використовували при допиті (дані про наявність акредитації та дозволу на роботу, паспортні та інші персональні дані).
В результаті більше як 5-годинного утримання наших громадян, було знищено відзнятий під час відрядження матеріал та знищено інформацію на ноутбуках.
Ми висловлюємо глибоку стурбованість цими інцидентами і сподіваємося що представники силових структур Росії та інших держав поважатимуть право представників ЗМІ на здійснення професійної діяльності.
Коментар МЗС України у зв’язку з поширеною 14 березня ц.р. заявою МЗС Росії «у зв'язку з трагічними подіями в Донецьку»
Вчора ми стали свідками трагічних подій у Донецьку, які призвели до людських жертв.
МЗС України глибоко співчуває родичам та близьким загиблих і постраждалих.
Керівництво держави зробить все можливе, щоб злочини, вчинені 13 березня у Донецьку були ретельно розслідувані, а всі винні – покарані.
Українська влада докладе максимум зусиль, щоб подібні трагедії більше не повторилися.
Як відомо, виваженість та миролюбність дій України в умовах прямої агресії з боку РФ визнана і високо оцінена всім цивілізованим світом.
У цьому контексті вражає своїм цинізмом та безвідповідальністю сьогоднішня заява МЗС РФ, в якій російська сторона в брутальний спосіб намагається перекласти відповідальність за трагедію на українську владу.
Хочу нагадати, що конфлікт був спровокований уже в кінці мирного мітингу, коли основна частина людей вже залишила площу. Відтак, очевидно, що провокація була спланована і має прямий зв'язок з цілеспрямованими деструктивними діями окремих громадян РФ та деяких російських громадських організацій, представники яких прибувають до нашої держави для дестабілізації обстановки та ескалації напруги в нашій державі.
Підтвердженням цьому є відомий факт затримання Службою безпеки України 10 березня у Донецьку громадянина Російської Федерації, який підозрюється у створенні озброєної диверсійно-підривної групи для дестабілізації ситуації в Україні.
Трагедія у Донецьку є також продовженням та відголоском протизаконної акції, вчиненої у Харкові громадянином Російської Федерації Михайлом Чуприковим, який 1 березня підбурював громадян України до відвертого насильства та намагався встановити державний прапор Російської Федерації на адміністративній будівлі Харківської ОДА.
Відтак, змушені констатувати, що відверте перекручування фактів стосовно подій в Україні, застосування подвійних стандартів, як і пряме втручання у внутрішні справи України, на жаль, останнім часом стали звичним для російської сторони.
Тому ми вкотре закликаємо Російську Федерацію припинити ескалацію напруги в Україні, припинити цей безлад, повернутися в міжнародне правове русло, передусім, чітко дотримуватися вимог пункту 7 статті 2 Статуту ООН, який забороняє втручатися у внутрішні справи інших держав.
Зі свого боку, Україна й надалі вживатиме рішучих дій для захисту своїх громадян, незалежно від їхньої національності, віросповідання чи політичних уподобань.
Коментар МЗС України до заяви МЗС Російської Федерації «по украинскому сюжету в контексте СНГ»
13 березня ц.р. на офіційному сайті МЗС Російської Федерації була розміщена заява цього відомства під назвою «Заявление МИД России по украинскому сюжету в контексте СНГ».
Не буду говорити про тональність і лексику цієї заяви. Скажу лише, що саркастична риторика про «український сюжет» в умовах російської окупації Криму є досить симптоматичною з боку Росії.
У зв’язку з цим, хотів би наголосити на наступному:
1. Україна як держава, що головує в СНД, керуючись чинною договірно-правовою базою та статутними документами організації, ще 28 лютого ц.р. закликала всі держави Співдружності провести позачергове термінове засідання Ради міністрів закордонних справ СНД.
Усвідомлюючи, що державам-членам СНД необхідний час для підготовки до позачергового засідання, українська сторона запропонувала провести його 7 березня ц.р. в Києві.
2. Виявляючи конструктивний підхід і надзвичайну стриманість в умовах військової окупації частини території України та неспровокованої агресії, яка здійснюється проти неї Збройними Силами Російської Федерації, українська сторона погодилась на пропозицію держав-членів СНД додатково опрацювати на експертному рівні підготовлені Українським Головуванням матеріали до позачергового засідання РМЗС та погодилась перенести його проведення на 12 березня ц.р.
3. З метою здійснення експертного аналізу та узгодження проектів підсумкових документів українській стороні було «наполегливо запропоновано» спочатку обговорити питання порядку денного 11 березня ц.р. на засіданні Ради постійних представників при СНД.
Будучи добросовісним і надійним міжнародним партнером, Україна дала свою згоду на цей захід, хоча ні необхідності, ні користі у його проведенні в актуальних обставинах не вбачала. Постійний представник України головував на засіданні, оскільки це належить до його обов’язків як представника держави, що головує в СНД у 2014 році.
Відповідно, твердження МЗС РФ про те, що засідання постпредів при СНД, яке відбулось 11 березня ц.р., було ініціативою української сторони, абсолютно не відповідають дійсності.
4. Незважаючи на наполегливі зусилля України залучити потенціал Співдружності для врегулювання мирними засобами спірних питань, які виникли в українсько-російських відносинах у зв’язку із подіями, що відбуваються сьогодні на території Автономної Республіки Крим, засідання від 11 березня ц.р. вкотре продемонструвало відсутність у цієї організації «власного політичного обличчя».
Повна гегемонія Російської Федерації в рамках СНД, яка використовує структури Співдружності лише для задоволення власних інтересів та легітимізації своїх рішень на пострадянському просторі, виявилась у тому, що на засіданні було підтримано російську пропозицію провести 14 березня у Мінську зустріч на рівні заступників міністрів закордонних справ для обговорення «ситуації, яка склалася в Україні» на противагу пропозиції України «обговорити ситуацію у АР Крим».
Таким чином, без урахування позиції української сторони, яка ініціювала проведення зустрічі, було змінено не тільки дату, місце і формат проведення зустрічі, але й порядок денний.
5. Найважливіше, що навіть у цій нестандартній ситуації українська сторона не заперечувала проти проведення в м. Мінськ зустрічі на рівні заступників міністрів закордонних справ.
6. Україна і сьогодні була готова взяти участь у зустрічі в Мінську. Якщо вона відбудеться, у ній візьме участь Постійний повноважний представник України при координаційних інститутах СНД. Проте офіційного підтвердження від Виконкому СНД щодо готовності інших держав-учасниць українській стороні не надходило.
А сьогодні ми отримали повідомлення, що ця зустріч скасована.
У зв’язку з цим станом на сьогоднішній день незаперечною є відсутність бажання більшості країн-учасниць СНД обговорювати ситуацію в Автономній Республіці Крим та мотивації вживати колективних заходів по лінії СНД з метою її врегулювання.
Можливо таке бажання і мотивація у них з’являться, коли Російською Федерацією писатиметься інший «сюжет», місцем дії якого стане територія уже цих незалежних і суверенних держав.
7. Водночас, Міністерство закордонних справ України наголошує, що двері до співпраці є відкритими, а пропозиції залишаються на столі: українська сторона готова невідкладно провести позачергове засідання Ради міністрів закордонних справ СНД на рівні міністрів закордонних справ в Києві для пошуку шляхів деескалації конфліктної ситуації в Автономній Республіці Крим.
Україна - США
13 березня Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк зустрівся з Віце-президентом США Джозефом Байденом. Сторони обговорити питання врегулювання кризи в Україні та можливості різних форм співпраці між нашими країнами з урахуванням пропозицій Держдепартаменту США щодо стратегії співробітництва з Україною.
***
13 березня за ініціативи України відбулося відкрите засідання Ради Безпеки ООН у зв’язку з агресією РФ проти України, участь в якому взяв Прем’єр-міністр України А.Яценюк.
Захід проходив під головуванням Міністра закордонних справ Люксембургу Жана Ассельборна та за участі заступника Генсекретаря ООН Джефрі Фельтмана, який поінформував членів Ради Безпеки щодо поточної ситуації в Україні. Він, зокрема, висловив жаль з приводу недопущення помічника Генсекретаря з прав людини Івана Шимоновича до АРК з метою з'ясування реального стану справ на півострові.
Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк свій виступ сфокусував на необхідності виведення збройних сил РФ з АРК та започаткування безпосереднього переговорного процесу між Україною та РФ.
У виступах всіх країн-членів РБ ООН, крім Росії, висловлювалася повна підтримка територіальної цілісності та суверенітету України. Наголошувалася на необхідності встановлення діалогу між офіційним Києвом та Москвою, який мав би базуватися на положеннях Будапештського Меморандуму, Договору про дружбу, взаєморозуміння та партнерство між Україною та РФ, Статуту ООН та нормах міжнародного права. Було піддано критиці блокування роботи місій міжнародних спостерігачів під егідою ОБСЄ та ООН. Зокрема, велике занепокоєння учасників засідання викликало недопущення в Крим помічника Генсекретаря ООН з прав людини Івана Шимоновича.
Таким чином, вже шосте протягом двох тижнів засідання РБ ООН щодо російського втручання в Україну вкотре засвідчило ізоляцію позиції Росії в цьому ключовому для підтримання міжнародного миру та безпеки органі та консолідовану підтримку України. Було поновлено відданість членів РБ ООН територіальній цілісності та суверенітету нашої держави та наголошено на неприпустимості втручання у внутрішні справи України.
США розробили проект резолюції РБ ООН щодо ситуації навколо АРК (з огляду на процес погодження документа між членами РБ його зміст вважається конфіденційним; прийняття Радою Безпеки рішення щодо резолюції можливе вже найближчим часом).
***
Цього ж дня відбулася зустріч Прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка з Генеральним Секретарем ООН Бан Кі-муном, участь в якій також взяв в.о. Міністра закордонних справ України Андрій Дещиця.
Генсекретар ООН подякував за підтримку урядом України діяльності його посланців в Україну та наголосив на важливості здійснення міжнародного моніторингу дотримання прав людини в Україні. У цьому контексті було досягнуто принципової домовленості про направлення до відповідних регіонів України місії експертів ООН з моніторингу ситуації у вказаній галузі. Українською стороною було наголошено на важливості забезпечення роботи представників ООН насамперед в АРК.
Торкаючись питання планованого «референдуму» в Криму, Бан Кі-мун чітко заявив, що ООН не збирається направляти своїх спостерігачів та, таким чином, легітимізувати цю акцію.
***
14-16 березня. Україну з візитом відвідає делегація сенаторів США на чолі з Джоном МакКейном. До її складу також увійдуть заступник лідера більшості в Сенаті Річард Дурбін, голова підкомітету Сенату США з питань Європи Кріс Мерфі та інші впливові сенатори.
У ході візиту планується провести зустрічі з керівниками ключових міністерств і відомств України, в тому числі з в.о.Міністра закордонних справ України, з метою обговорення ситуації в Автономній Республіці Крим та можливої допомоги з боку США у цьому питанні.
Україна - ЄС
16-17 березня ц.р. В.о. Міністра закордонних справ України Андрій Дещиця здійснить робочий візит до Брюсселя з метою участі у зустрічі у форматі „Україна + друзі України в ЄС” на рівні міністрів закордонних справ. Цей захід відбудеться напередодні чергового засідання Ради ЄС у закордонних справах, в ході якого глави зовнішньополітичних відомств Євросоюзу розглядатимуть ситуацію в Україні та питання щодо підписання Угоди про асоціацію.
У ході візиту В.о. Міністра закордонних справ України інформує керівників глав зовнішньополітичних відомств держав-членів ЄС про внутрішньополітичний розвиток в Україні, ситуацію в АРК, а також обговорить подальші кроки на шляху реалізації євроінтеграційного курсу нашої держави.
Передбачається, що в рамках візиту до Брюсселя Андрій Дещиця проведе двосторонні зустрічі з Комісаром ЄС з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефаном Фюле, Генеральним секретарем НАТО Андерсом Фог Расмуссеном, а також з іншими посадовцями ЄС.
***
Коментар МЗС України щодо резолюції Європейського Парламенту від 13 березня 2014 року «Вторгнення Росії в Україну»
МЗС України вітає резолюцію Європейського Парламенту «Вторгнення Росії в Україну», одностайно схвалену 13 березня у Страсбурзі.
Зміст резолюції, як і сама її назва, наочно свідчать про єдину позицію міжнародного співтовариства на підтримку України та її територіальної цілісності, а також рішучого засудження акту агресії з боку Російської Федерації.
Європейський Парламент чітко відкидає аргументи, якими російська сторона обґрунтовує свою агресію: російськомовному населенню в Криму ніщо й ніколи не загрожувало і не загрожуватиме. Як зазначено в резолюції, ці спекуляції є абсолютно «відірваними від реальності».
Об’єктивні та неупереджені оцінки резолюції дають чітку характеристику ситуації і ясно спростовують брехливу пропаганду.
Звертаємо окрему увагу на визнання Європейським Парламентом нелегітимності і незаконності так званого референдуму, запланованого в Криму на 16 березня ц.р.
Україна відкрита до конструктивного діалогу з російською стороною і прагне врегулювати ситуацію навколо Криму виключно політико-дипломатичним шляхом, якому немає альтернативи.
Україна - ОБСЄ
Як ми вже повідомляли, в рамках Договору з відкритого неба, Україна 11 березня 2014 року направила Російській Федерації каналами зв’язку ОБСЄ запит на проведення надзвичайного спостережного польоту над російською територією.
Згідно з умовами Договору, російська сторона мала надати відповідь протягом 24 годин, тобто орієнтовно до 18.30 12 березня ц.р. Офіційну відповідь російської сторони на цей запит ми отримали пізно ввечері 12 березня. Водночас, у своїй відповіді російська сторона висунула вимогу здійснення передоплати за спостережний політ до 14.00 14 березня 2014 року. Як було повідомлено, у випадку ненадходження коштів на рахунок МО РФ до цього часу надзвичайний спостережний політ не відбудеться. При цьому нам пропонувалося здійснити перерахування коштів досить незвичним шляхом - через рахунок у Deutsche Bank, на рахунок МО РФ в ВТБ банку, що однозначно призвело б до затягування процедури переказу.
Таким чином, за цих умов, на переконання фінансистів, кошти фактично за добу фізично не могли надійти на рахунок МО РФ.
У зв’язку з цим вчора українська сторона направила каналами ОБСЄ російській стороні звернення, у якому висловлюється прохання переглянути технічні умови здійснення транзакції за проведення спостережного польоту. При цьому Україна гарантувала сплату усіх необхідних витрат.
У відповідь російська сторона повідомила, що, враховуючи складну, неоднозначну і кризову фінансово-економічну ситуацію в Україні … проведення надзвичайного спостережного польоту може бути здійснено лише після надходження фінансових коштів на відповідний розрахунковий рахунок.
Таким чином, слід констатувати, що хоча РФ і надала формальну згоду на надзвичайний спостережний політ над своєю територією, висунуті нею жорсткі фінансові і технічні умови фактично унемоможливлюють його проведення.
Висування умов проведення верифікаційного заходу, які завідомо неможливо виконати, свідчить про небажання Росії приймати інспекційну групу, що не відповідає духу багатосторонніх міжнародних документів, покликаних поглиблювати довіру і безпеку в регіоні ОБСЄ.
***
13 березня ц.р. відбулося чергове засідання Постійної ради ОБСЄ у Відні, у рамках якого, серед інших питань порядку денного, окремо було обговорено ситуацію в Україні.
У ході засідання виступили делегації ЄС, США, Канади, РФ, ВБ, Франції, Німеччини, Норвегії, Туреччини, Польщі, Грузії, Молдови, а також Особистий представник Діючого Голови ОБСЄ з питань України Тім Гульдіманн, Верховний Комісар з питань національних меншин Астрід Торс, Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дунья Міятович та Генеральний секретар ОБСЄ Ламберто Дзанньєр.
Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин Астрід Торс поінформувала про основні результати свого візиту до Києва та Криму 2-6 березня ц.р. Привернула увагу делегацій до зростаючого ризику виникнення насильницького конфлікту на Кримському півострові. Наголосила, що в ході візиту не було виявлено жодних доказів порушень прав чи загрози правам російськомовного населення або будь-яких проявів агресії по відношенню до них. Натомість, на території АР Крим найбільше піддаються утискам представники української та татарської спільнот. Зазначила про випадки викрадення в Криму представників україномовного населення.
Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дунья Міятович поінформувала про підсумки візиту до України, і зокрема до Криму, 3-7 березня ц.р. Зазначила, що криза, пов’язана з військовим втручанням на територію України, призвела до кризи у сфері свободи слова та ЗМІ.
Дунья Міятович привернула увагу до випадків погроз, нападів та завдання тілесних ушкоджень низці представників ЗМІ під час висвітлення подій у Криму, а також викрадення журналістів у Криму. Крім того, привернула увагу до випадків зупинення мовлення українських телевізійних каналів у Криму та посилення тиску на кримськотатарські телеканали.
Генеральний секретар ОБСЄ Ламберто Дзанньєр поінформував про роботу з підготовки до направлення в Україну спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, консультації щодо мандату якої ще тривають (попередній бюджет місії складатиме 8 млн.євро), а також підготовку до імплементації проекту з підтримки національного діалогу в Україні, щойно Урядом України буде прийняте відповідне рішення.
Більшість делегацій країн-членів ОБСЄ вкотре засудили Росію за порушення незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. У зв’язку із зростаючою військовою присутністю Росії в Криму, вони закликали до поваги територіальної цілісності України, негайного повернення Росією своїх збройних сил до місць постійної дислокації, а також повернення до їхньої докризової чисельності.
Було наголошено на необхідності надання максимального доступу представникам ОБСЄ по всій території України, а нещодавнє перешкоджання в доступі на територію Криму неозброєних військових спостерігачів, направлених у рамках механізму, передбаченого Віденським документом, визнано неприйнятним і таким, що перешкоджає виконанню ними своїх завдань, з’ясуванню фактів.
Делегації також різко засудили рішення щодо проведення т.зв. «референдуму» та прийняття т.зв. «декларації про незалежність Криму», наголошуючи на тому, що ці дії суперечать Конституції України, відтак, є незаконними, а результати не будуть визнані, у т.ч. міжнародною спільнотою.
Україна – НАТО
12 березня 2014 року в штаб-квартирі НАТО відбулося позачергове засідання Спільної робочої групи Україна–НАТО високого рівня з питань воєнної реформи.
Під час засідання українська делегація на чолі із Заступником Міністра оборони України Петром Мехедом узгодила з НАТО перелік заходів на коротко-, середньо- та довгострокову перспективу з метою посилення обороноздатності нашої держави, а також подальшого сприяння з боку НАТО у здійсненні реформи оборонного сектору та Збройних Сил України.
В ході обговорення держави-члени Альянсу висловили підтримку територіальній цілісності України, засудили дії Російської Федерації в Автономній Республіці Крим нашої держави, підтвердили готовність до продовження інтенсивних політичних та воєнно-політичних консультацій з Україною.
В рамках двосторонніх зустрічей з низкою представників держав-членів Альянсу Заступник Міністра оборони України Петро Мехед, зокрема, обговорив шляхи доповнення заходів НАТО з посилення обороноздатності України відповідною взаємодією по двосторонній лінії.
Україна – Литва
17 березня у Києві відбудеться засідання Президії Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки та Сейму і Сенату Республіки Польща.
У засіданні візьмуть участь Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов, Спікер Сейму Литовської Республіки Лорета Граужинєнє та Маршалек Сейму Республіки Польща Богдан Борусевич.
***
13 березня ц.р. Сейм Литви ухвалив резолюцію «Щодо загроз з боку Російської Федерації для безпеки України та всієї Європи», у якій рішуче засудив військову агресію Росії щодо України та окупацію території нашої держави. (За ухвалення резолюції проголосували 82 депутати, проти – 0, утрималися – 4)
У документі, ухваленому Сеймом Литви, містяться такі сигнали:
- висловлено рішучу підтримку суверенітету, незалежності та територіальній цілісності України, а також солідарність з новим Урядом України;
- зазначено, що рішення кримського парламенту щодо визначення правового статусу АР Крим суперечить Конституції України, а його можливі результати будуть вважатися незаконними та нікчемними;
- висловлюється підтримка якнайшвидшому застосуванню санкцій, у тому числі адресних, по відношенню до Росії;
- підкреслюється необхідність якомога швидшого підписання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС, а також міститься заклик до структур Європейського Союзу щодо надання Україні чіткої перспективи членства;
- підтримка ініціатив США та ЄС щодо надання Україні невідкладного пакету фінансової допомоги для забезпечення економічної стабільності держави та впровадження необхідних внутрішніх реформ.
Крім того, у резолюції Сейму Литви зазначається, що дії Росії, яка не реагує на заклики світової спільноти щодо необхідності мирного вирішення кризової ситуації шляхом діалогу, сприяють зростанню напруги в регіоні та створюють загрозу для держав-членів ЄС і НАТО, а також всього Європейського континенту. Відтак, депутати закликали Уряд Литви вжити дієвих заходів з метою посилення безпеки держави, у тому числі шляхом збільшення військової присутності НАТО. Крім того, у резолюції міститься заклик до парламентських партій Литви підписати нову політичну угоду щодо зовнішньої та оборонної політики, а також політики безпеки.
Україна - Молдова
17-18 березня Прем’єр-міністр Республіки Молдова Юріє Лянке здійснить робочий візит в Україну на запрошення Голови українського Уряду Арсенія Яценюка. У ході візиту заплановані зустрічі з керівництвом нашої держави та народними депутатами України. Мета візиту - надання імпульсу політичним відносинам, узгодження шляхів вирішення актуальних питань порядку денного двостороннього співробітництва, а також визначення перспективних напрямків подальшої співпраці, у тому числі у контексті європейської інтеграції України та Республіки Молдова.
Україна - Канада
13 березня міністр закордонних справ Канади Джон Бейрд від імені Прем’єр-міністра Канади оприлюднив в канадському Парламенті заяву з приводу значного за обсягами пакету макроекономічної допомоги Україні. Йдеться про понад 220 млн. доларів, які спрямовуватимуться на стабілізацію економічного та соціального розвитку в нашій державі.
Ми щиро вдячні уряду Канади за такий вагомий практичний внесок у забезпечення реформ, необхідних для успішної європейської інтеграції України.
Канада завжди стояла поруч з Україною в часи важких випробувань, вона першою з Західних країн визнала незалежність України в 1991 році та нову Україну в 2014 році.
Нагадаю, що керівник канадського зовнішньополітичного відомства був першим іноземним високим гостем, який відвідав Україну відразу після формування нового українського уряду.
Україна також вдячна Канаді за тверду і послідовну позицію щодо засудження агресії Росії проти України.
Особливе партнерство між нашими державами має міцну основу, яку складають як тісні родинні зв’язки між українцями на історичній Батьківщині та в Канаді, так і спільні цінності, що сповідують наші дружні країни та народи.
***
Свою підтримку територіальній цілісності України було вкотре висловлено Канцлером ФРН Ангелою Меркель та Міністром закордонних справ Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром. Підтримку на адресу України було також висловлено речником МЗС Франції від імені керівництва Франції.
Щодо захисту культурної спадщини та культурних цінностей в АРК
МЗС/Секретаріат Національної комісії України у справах ЮНЕСКО доручив Постійному представництву України при ЮНЕСКО провести консультації з цією впливовою міжнародною Організацією щодо питання офіційної підтримки мирного діалогу, врегулювання суперечностей дипломатичними засобами, привернення уваги до необхідності забезпечення діяльності журналістів, збереження всесвітнього культурного надбання в Автономній Республіці Крим.
Крім того, у світлі останніх подій, що відбуваються в АРК, опрацьовується питання пошуку можливих механізмів залучення світової інтелектуальної спільноти через інституції ЮНЕСКО з метою забезпечення захисту та збереження об’єктів всесвітньої культурної спадщини, розташованих на території Криму.
Довідково: на території АРК знаходяться, зокрема:
1) український об’єкт культурної спадщини «Античне місто Херсонес та його хора» - включений у 2013 році до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;
2) український об’єкт «Історичне оточення столиці кримських ханів м.Бахчисарай» - номінаційне досьє передано Україною на розгляд ЮНЕСКО з метою включення цього об’єкта до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;
3) Міжнародний дитячий центр «Артек» - Центр «під егідою ЮНЕСКО категорії 2» (згідно з Угодою між Урядом України та ЮНЕСКО);
4) на розгляд ЮНЕСКО передано матеріали щодо створення в районі м.Феодосія Центру «під егідою ЮНЕСКО категорії 2» з питань досліджень підводної культурної спадщини.